Про епідемічну та епізоотичну ситуацію щодо зоонозних інфекцій, спільних для людей і тварин (туляремія, сибірка, бруцельоз, орнітоз, лістеріоз) в Україні та заходи їх профілактики у 2020 р.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ЦЕНТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»
Про епідемічну та епізоотичну ситуацію щодо зоонозних інфекцій, спільних для людей і тварин (туляремія, сибірка, бруцельоз, орнітоз, лістеріоз) в Україні та заходи їх профілактики у 2020 р.
Київ 2021
Підхід «Єдине здоров’я» включає контроль над зоонозами (хворобами, що передаються від тварин людям), безпеку харчових продуктів і боротьбу зі стійкістю до антибіотиків. Наріжний камінь цього підходу включає зосередження уваги на оцінці здоров’я і профілактиці захворювань в тісній співпраці між медициною людською й ветеринарним сектором, а не виключно на лікуванні. Наявність осередків зоонозів створює постійну загрозу ускладнення епізоотичної та епідемічної ситуацій серед тварин і людей.
Аналіз циркуляції в зовнішньому середовищі, в т.ч. в природних, урбаністичних і антропогенних осередках України збудників п’яти бактеріальних зоонозів: туляремії, сибірки, бруцельозу, орнітозу і лістеріозу, є задачею цього інформаційно–аналітичного листа.
Рівень захворюваності людей на вищевказані зоонозні інфекції, спільні для людей та тварин у 2020 році не перевищував середні багаторічні показники. За даними звітної форми № 2 «Звіт про окремі інфекції та паразитарні захворювання за ____рік» (річна) реєструвалися поодинокі випадки захворювань на туляремію, сибірку і лістеріоз; захворювання на бруцельоз і орнітоз не реєструвалися. Завдяки лабораторному моніторингу щороку виявляються нові ензоотичні території з туляремії та лістеріозу, залишається ризик інфікування збудником бруцельозу при відвідуванні інших, неблагополучних щодо цієї хвороби, країн.
Туляремія. Епідемічна ситуація з туляремії в останнє десятиріччя продовжує залишатися не стійкою. Характер захворюваності спорадичний, щороку реєструються поодинокі випадки захворювань серед населення. Зараження відбувались на територіях з природними осередками цієї інфекції. В 2019 році випадків захворювання не зареєстровано. У 2018 р. зареєстровано 2 випадки захворювання на туляремію у Волинській та Миколаївській областях на території ендемічній з туляремії, а у 2017 році —один випадок у Сумській області. Кількість хворих на туляремію в Україні з 2003 року представлено на рисунку 1.
У 2020 році в Херсонській області виявлено чоловіка і жінку хворих на туляремію. Чоловік працює єгерем Великолександрівського лісхозу. На початку серпня при обході в лісі знайшов напівмертвого зайця. Дома чоловік зняв з зайця шкіру, а його дружина — розпотрошила. При розділі туші обоє травмували кисті рук. У обох з’явилися виразки на шкірі кистей рук та регіональний лімфаденіт, підвищилася температура до 38,5° С. Лікувалися самостійно. В середині серпня постраждалі звернулися до лікаря інфекціоніста поліклініки №1 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша». Встановлено діагноз «туляремія?». 14.08.2020 року лабораторією ОНІ ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України» проведено дослідження матеріалу від обох хворих методом ПЦР, в результаті виявлені фрагменти ДНК збудника туляремії Francisella tularensis.
Крім того, при проведенні епідеміологічного розслідування вказаних випадків резидентами Інтервенційної Епідемічної Служби, було активно виявлено ще один випадок у контактної особи, який було класифіковано як «ймовірний». 51-річна жінка 13 серпня мала контакт із тією ж тушкою зайця, з якою контактували підтверджені випадки (під час контакту вона поранилась кісткою тушки). Через 6 діб з моменту контакту з’явились симптоми (підвищення температури тіла, висипний елемент у місці пошкодження шкірних покривів). Лабораторних обстежень не проводили, лікувалась амбулаторно. Звертає на себе увагу той факт, що діагноз хворим було встановлено не одразу, що вказує на низьку насторогу медиків регіону, хоча збудник туляремії циркулює у популяції тварин у Херсонській області і перший постраждалий відноситься до професійної групи ризику.
В осередку організовано проведення повного комплексу протиепідемічних і профілактичних заходів.
Рис. 1. Кількість хворих на туляремію в Україні в 2003–2020 роках.
У листопаді в Охтирському районі Сумської області 13-річному хлопчику встановлено діагноз «туляремія». 14.11.2020 у потерпілого з’явився біль у горлі, збільшилися лімфатичні вузли, а також підвищилася температура до 39 °С. Того ж дня він звернувся по медичну допомогу, а 16.11.2020 його госпіталізували до інфекційного відділення. Заключний діагноз «туляремія» лабораторно підтверджений методом РПГА.
Серологічними методами на туляремію в порядку проведення епідеміологічного моніторингу обстежено 63 хворих та осіб з підозрою на туляремію (у 2019 — 93; у 2018 — 123 особи). Позитивні результати виявлено у Сумській області при серологічному дослідженні (1 особа). Дослідження клінічного матеріалу від осіб із підозрою на захворювання проводилося Волинським, Запорізьким, Рівненським, Сумським, Херсонським, Хмельницьким обласними і Київським міським лабораторними центрами МОЗ України (таблиця 25.1 1Т). Методом ПЛР дослідження проводились тільки в Херсонській області (19 осіб), позитивні результати виявлено у 2 осіб.
З профілактичною метою серологічними методами обстежено 53 особи (у 2019 — 355; у 2018 — 346), позитивних результатів не виявлено. Дослідження проводились у Полтавській (21) і Хмельницькій (32) областях (таблиця 25.1 2Т).
В порядку проведення епізоотичного моніторингу у регіонах проводились обстеження населених пунктів, що неблагополучні з туляремії. За даними галузевої статистичної звітної форми № 40-здоров, із 1778 неблагополучних пунктів по туляремії обстежено 243, тобто 13,68%, що вдвічі менше ніж у попередніх роках: 28,39% у 2019 і 32,1 % у 2018 р. Найменша кількість обстежених у Одеській (1,98%), Волинській (6,25%), Сумській (9,88%) областях. Виявлені 13 нових ензоотичних територій в Закарпатській області. Відсутні ензоотичні території у Дніпропетровській та Івано–Франківській областях.
Проби матеріалу з об’єктів довкілля досліджувались (таблиця 25.1 3Т) бактеріологічним методом: 15140 проб, виділено 1 штам Francisella tularensis Волинським ОЛЦ (0,03% від загального обсягу досліджень), серологічним — 7837 проб, виявлено 412 позитивних результатів, що становить 5,26% (на території 16 ОЛЦ), методом ПЛР — 217 проб (Дніпропетровський, Херсонський ОЛЦ) з позитивним результатом 20 проб відповідно 9,22% (Дніпропетровський ОЛЦ).
Щеплення людей проти туляремії, як і в попередні роки, не проводилися, останні щеплення в більшості областей проводились у 2010 р.
Бруцельоз. Епідемічна ситуація з бруцельозунестійка, реєструються поодинокі випадки захворювань, але зберігаються умови для ускладнення епідемічної ситуації. У переважній більшості випадків за останні 10 років інфікування хворих відбувається за межами України, в інших країнах світу (Кавказу, Північного Кавказу, Середньої, Малої Азії, Росії, Балкан) в окремих випадках реєструвалися місцеві захворювання людей на бруцельоз (Рис. 2.).
Випадки були пов’язані з вживанням молочних та молочно–кислих продуктів, придбаних на ринках, а також професійною діяльністю хворих (обробка сирого м’яса, приготування м’ясної сировини, ковбас).
При серологічному дослідженні матеріалу від 107 осіб, з діагнозами, що не виключають бруцельоз, позитивний результат виявлено у 1 особи, що перехворіла на бруцельоз в минулому (Миколаївська область). Найбільше серологічних досліджень зразків матеріалу від таких осіб проведено у м. Києві — 52, Херсонській — 15, Рівненській — 11, Київській — 8 областях.
Звертаємо увагу, що в деяких випадках допускались спроби встановлення діагнозу «Бруцельоз» лише за результатами імуноферментного аналізу. Однак відповідно до наказу МОЗ України від 28.12.2015 № 905 «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» лабораторним критерієм для встановлення діагнозу (принаймні один із таких двох) є: виділення Brucella spp. із клінічного матеріалу; виявлення специфічних антитіл проти Brucella spp. (комплексна серологічна діагностика: пластинчата реакція аглютинації Хаддлсона, об’ємна реакція аглютинації Райта, РНГА, ІФА).
Рис. 2. Країни з яких завозились випадки захворювання на бруцельоз серед людей в Україну.
З профілактичною метою обстежено 315 осіб (у 2019 — 624; у 2018 р. — 830 осіб), усі з негативним результатом. Дослідження проводились Дніпропетровським, Закарпатським, Кіровоградським, Одеським, Полтавським, Хмельницьким обласними лабораторними центрами.
Загроза завезення бруцельозу з інших країн як і виникнення місцевих випадків, враховуючи, що активність епізоотичного процесу з бруцельозу в країні (циркуляція збудника) досить висока. [KM1]
У 2019 році випадків сибірської виразки в Україні не зареєстровано.
У серпні 2020 року в Одеській області виявлено хворого з підозрою на сибірку. При проведенні епідеміологічного розслідування встановлено, що чоловік займається скупкою тварин в межах Саратського і Тарутинського районів Одеської області для подальшого перепродажу. 03 серпня 2020 року у хворого підвищилась температура тіла, на правій гомілці з’явився фурункул, який перейшов у виразку. За медичною допомогою не звертався. 07 серпня 2020 року звернувся до сімейного лікаря. Після консультації сімейного лікаря хворий був оглянутий хірургом і направлений на консультацію лікаря інфекціоніста КЗ «Саратська ЦРЛ», відібрано біоматеріал для подальшого дослідження в лабораторії. Діагноз «Сибірка» підтвердився після отримання результатів лабораторних досліджень методом ПЛР у референс-лабораторії з дослідження особливо небезпечних патогенів ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України” №62/17 від 12.08.2020 року: «виявлені специфічні фрагменти ДНК збудника Bacillus anthracis».
Останні випадки захворювання тварин і людей на сибірку в Саратському районі Одеської області реєструвались у 2018 році.
Організовано проведення повного комплексу протиепідемічних і профілактичних заходів у вогнищі із залученням територіального підрозділу Держпродспоживслужби в Одеський області та Департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Проводилась широка профілактична та роз’яснювальна робота серед населення з наданням листівок з медичної та ветеринарної тематики з профілактики сибірки.
Досліджувалися об’єкти довкілля бактеріологічними та біопробним методами, а Херсонський ОЛЦ застосовував також метод ПЛР. Досліджено всього 412 проб (у 2019 — 1229 проб, у 2018 р. — 1855), позитивних результатів не виявлено.
В Україні існують сприятливі умови для виникнення і поширення випадків сибірки серед людей, так як зареєстровано більше 13,5 тис. стаціонарно-неблагополучних пунктів.
Лістеріоз. Захворювання на лістеріоз в Україні і в Європі останні роки стає все більш актуальною проблемою. Існує велика кількість джерел збудника, а захворювання викликають ускладнення і високу летальність.
У 2020 році зареєстровано 1 випадок захворювання людини на лістеріоз у Чернігівській області. Це звичайно не відображає реальний стан. Діагностичні дослідження проводились лише у Волинському, Харківському обласних, Київському міському лабораторних центрах.
Київським міським лабораторним центром була ідентифікована культура Listeria monocytogenes, виділена із крові хворої бактеріологічною лабораторією НДСЛ «Охматдит». [KM2] Ця культура була підтверджена референс-лабораторією з дослідження особливо небезпечних патогенів Центру. Однак, цей випадок не був зареєстрований.
З профілактичною метою бактеріологічним методом обстежено 1626 осіб у Волинській області, результати негативні. Лабораторні дослідження проб з об’єктів довкілля проводились в більшості регіонах крім Дніпропетровської, Луганської, Рівненської і Тернопільської областей. Проведено 3814 аналізів (у 2019 — 9258) бактеріологічним методом, позитивні результати виявлені Донецьким (2) і Львівським (2) ОЛЦ. Дослідження методом ПЛР проводилось у Херсонській області. Всього досліджено 117 зразків, результати негативні.
Лабораторними центрами МОЗ України досліджено 17876 проб харчових продуктів та продовольчої сировини (2018 – 21039). Дослідження проводились у всіх областях, крім Миколаївської, але результативними вони були, як і в минулі роки, лише у Львівській області.
Виявлено L. monocytogenes в 6 пробах (0,034%). Контамінованими виявилися м’ясо, субпродукти, м’ясні вироби – 5 (0,13%) та готові кулінарні вироби — 1 (0,02%).
Звертаємо увагу, що усі культури L. monocytogenes, виділені з будь якого джерела лабораторними центрами чи в лабораторіях інших ЗОЗ повинні направлятися до референс-лабораторії з дослідження особливо небезпечних патогенів Центру для подальшого вивчення та зберігання в Національній колекції.
Орнітоз. Починаючи з 2013 по 2017 рр. і в 2019 році захворювання на орнітоз не реєструвалися. У 2018 р. було зареєстровано один випадок захворювання на орнітоз у Донецькій області.
Заходи щодо запобігання зоонозним інфекціям проводилися, в основному, згідно відповідних законодавчих та нормативних документів.
В той же час, це не свідчить про епідблагополуччя щодо цих інфекційних хвороб і не відображує реальної ситуації про що свідчить ряд висновків.
1. Епідемічна ситуація щодо захворюваності людей в Україні на бактеріальні зоонози: туляремію, бруцельоз, орнітоз, лістеріоз – нестійка.
2. Потребує покращення епізоотологічний моніторинг та проведення протиепідемічних заходів в більшості областей, існує необхідність комплексної оцінки ризиків щодо вищевказаних хвороб та планування обсягу профілактичних заходів.
3. Через відсутність туляремійної вакцини не проводяться профілактична імунізація мешканцям ензоотичних територій, а зокрема контингентам епідризику, внаслідок чого неухильно збільшується прошарок населення, у якого відсутній імунітет до туляремії, що може призвести до значного ускладнення епідситуації з цієї хвороби.
4 Залишається недостатньою насторога медичних працівників щодо зоонозних інфекційних захворювань: не всі хворі з симптомами, що не виключають ці діагнози, обстежуються лабораторно.
5. Потребує покращення координація заходів щодо запобігання зоонозним інфекціям між Держпродспоживслужбою і ЦКПХ МОЗ.
6. Епідпрогноз щодо туляремії, бруцельозу, орнітозу, лістеріозу залишається несприятливим, можливі ускладнення епідемічної ситуації,, і тому числі спалахи.
Інформацію пропонуємо прийняти до уваги, довести до відома зацікавлених органів, служб і відомств, та підпорядкованих фахівців обласних, міських, районних, міжрайонних підрозділів ЦКПХ. Доцільним буде проведення спільних міжвідомчих нарад для оцінки ризиків та планування профілактичних, протиепідемічних та протиепізоотичних заходів та проведення інструктажу для лікарів, особливо первинної ланки щодо діагностики та профілактики зоонозів.
Авторський колектив :
ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»:
Небогаткін І. к.б.н. — біолог відділу статистики та аналізу,
Матюшкіна К. — начальник відділу статистики та аналізу,
Видайко Н. — завідувач Референс-лабораторії з дослідження особливо небезпечних патогенів,
Глушкевич Т. — завідувач референс-лабораторії мікробіологічних та паразитологічних досліджень.
[KM1]З листа неясно де циркуляція збудника активна? Хворих нема, ветеринари теж заперечують
[KM2]Це та новонароджена дитина? Яко так, то вкажіть, шо випадки смертей новонароджених мають розслідуватися
